Насильство

Матеріал з Вікіцитат
Спалення відьом, XIV ст.
Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Наси́льство — це застосування силових методів, або психологічного тиску[1] за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір. Тобто, будь-яке застосування сили по відношенню до беззахисних.

Цитати[ред.]

  •  

Для мене насильство – самоневдоволення і безпомічність. До насильства вдаються люди, які не люблять себе, які не можуть погодитися з тим життям, яке мають. Через насилля вони імітують досягнення чогось кращого, того, про що мріють... Жертви насильства – теж невдоволені собою і готові до насильства у відповідь. Але насильство насильством не подолаєш. Його можна притлумити лише ненасильством. Але для цього треба мати внутрішній спокій, і самому не потребувати насильства. У нас же жертви думають лише про помсту. Йдуть додому і прокручують ситуацію. Мовляв, треба було отак сказати, а ще краще – ввалити. І це множить насильство[2].

  Тарас Прохасько
  •  

Я не знаю, як це — підставити іншу щоку. Я не вірю в насильство, але я вірю в дію у відповідь[3].

  Карлос Сантана

Примітки[ред.]

  1. Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л. А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. ISBN 978-617-571-040-0.
  2. Радість контакту, 2015, с. 69
  3. Рок-цитати. Карлос Сантана