Огненне коло

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

«Огненне коло» — повість Івана Багряного, написана у 1953 році.

Цитати[ред.]

  •  

Либонь, саме з такого настрою, з таких джерел зродилося оте достославно національне «якось то воно буде».

  •  

То було змагання між психозом жаху і почуттям обов'язку й відповідальності, між егоїзмом і жертвенністю, між тваринячим і людським…

  •  

Бо не тільки металося тіло, металася й душа. Бідолашна, засмикана, змучена душа. Часом здавалося, що вона або розчахнеться навпіл, або людина мусить збожеволіти, а це значить розчахнутися вже не навпіл, а на сто часток.

  •  

Так іноді буває з людиною, коли трагізм ситуації й нервова перенаснага переходять межі, — людина перестає квапитися; саме тоді, коли треба найбільше квапитися, вона перестає квапитися, її опановує спокій. Спокій байдужости.

  •  

Велика річ — людська віра. Вона може створити психоз жаху і вона ж може створити зворушливу ілюзію небувалого чуда.

Джерело[ред.]