Пропаганда
Пропага́нда (лат. лат. propaganda — «що підлягає поширенню», від propago — «поширюю») — форма комунікації, спрямована на поширення фактів, доказів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільство. Пропаганду зазвичай розповсюджують через ЗМІ, щоб сформувати потрібну суспільну думку.
Цитати[ред.]
Пропаганда — це мистецтво сфотографувати чорта без копит і рогів.[1] |
|||||
| — Ганс Каспер |
Гучномовець посилює голос, а не аргументи.[1] |
|||||
| — Ганс Каспер |
Пропаганда — це монолог, який шукає не відповіді, а відлуння.[1] |
|||||
| — Вістен Г'ю Оден |
Пропаганда — мистецтво брехати своїм прихильникам частіше, ніж противникам.[1] |
|||||
| — Френсіс Макдоналд Корнфорд, англійський учений |
Брехня пропаганди говорить правду про державний устрій.[1] |
|||||
| — Лешек Кумор |
Розповсюджувати правду можна й усно, для популяризації брехні зазвичай використовують великий апарат.[1] |
|||||
| — Станіслав Єжи Лєц |
Секрет агітатора: подурніти настільки, щоб слухачі повірили, що вони настільки ж розумні, як і він.[1] |
|||||
| — Карл Краус |
Що гірша дорога, то більше пилюки в очі.[1] |
|||||
| — Михайло Генін |
Пропаганда апелює до масової свідомості, архетипів, до якихось таких речей, на які можна тиснути[2]. |
|||||
| — Ірена Карпа |
Пропаганда — це дуже спрощене уявлення про світ. Якщо вона й апелює до якогось документа, то обов’язково несе певну претензію на соціальну досконалість. Пропаганда залякує і вказує на нібито єдиний правильний варіант поведінки людини чи стан речей. І часто спрацьовує геть інакше, ніж задумано. Наприклад, вона каже: якщо займатися онанізмом, горітимеш у пеклі. Людина робить це наперекір, розуміє, що покарання немає, і далі нехтує приписами[3]. |
|||||
| — Володимир Тихий |
У пропаганди теж немає автора, однак є обличчя того, хто доносить її до нас. Воно мусить викликати максимум довіри, бо за цими словами часто також немає правди. І фейки, і пропаганда наближені одне до одного тим, що на них є лише «наліт» правди, який потрібен для надання бодай мінімуму достовірності[4]. — З книги «Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії» |
|||||
| — Георгій Почепцов |
Держава хоче мати кращий вигляд в очах своїх громадян, тому пропаганда починає прикрашати дійсність. Щоправда, зазвичай пропаганді вірять мало, зате фейкам — добре, адже вони поширюються тільки тому, що їх починають постити люди[4]. — З книги «Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії» |
|||||
| — Георгій Почепцов |
Примітки[ред.]
- ↑ а б в г д е ж и Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 648
- ↑ "Єдине, що тримає владу в страху — ми навчились мішати коктейлі Молотова" — Ірена Карпа. Gazeta.ua (30 січня 2015). Процитовано 26 травня 2016.
- ↑ Володимир Тихий: «Ми увіковічуємо відчуття різних людей під час війни, щоб потім до цього повернутися
- ↑ а б «Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії». Уривок з книги Георгія Почепцова