Південна Корея

Матеріал з Вікіцитат
Прапор Південної Кореї
Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Респу́бліка Коре́я (кор. 대한민국, 大韓民國, техан мінгук, «Велика країна народу хан») або Півде́нна Коре́я (кор. 남한) — країна у Східній Азії. Розташована у південній частині Корейського півострова. Межує на півночі з Північною Кореєю. На сході омивається Східним морем (Японським морем), на заході — Жовтим, на півдні — Східно-Китайським морем. Столиця — Сеул, «глобальне місто», друга за розміром міська агломерація у світі.

Цитати[ред.]

  •  

Демократія працює лише в тому випадку, якщо люди володіють культурою, заснованою на терпимості і пристосуванні людей один до одного, що дозволяє меншості визнати право більшості вести справи по-своєму до наступних виборів, терпляче і мирно очікуючи своєї черги стати на чолі уряду, попередньо переконавши більшість виборців підтримати його погляди. Якщо ж демократична система впроваджується в країні, народ якої звик битися до кінця, як в Південній Кореї, результати виявляться не надто хорошими. Жителі Південної Кореї борються на вулицях незалежно від того, чи управляє ними військовий диктатор або демократично обраний президент. Сварки в Законодавчих зборах Тайваню і бійки на вулицях відображають особливу культуру його населення. Народи самі вироблять свою власну, більш-менш демократичну форму правління, яка відповідає їх культурі і традиціям[1]. — «Сінгапурська історія. 1965-2000 рр. З третього світу — в перший»

  Лі Куан Ю
  •  

США здійснювали інтервенцію і/або діяли як окупанти в багатьох інших країнах, включаючи Кубу, Філіппіни, Гаїті, Домініканську Республіку, Мексику, Панаму, Нікарагуа, Південну Корею і Південний В'єтнам. У кожній з цих країн вони з'ясовували, що потрібно для подальшої побудови національної держави — вибори холдингових компаній, спроба придушити і викоренити корупцію і великих мілітаристів, підтримка економічного розвитку. Південна Корея була єдиною країною, успішно здійснює довгостроковий економічний ріст, який виник в основному завдяки зусиллям самих корейців, а не завдяки США. Установ, які пройшли перевірку часом, було мало і вони були слабо пов'язані між собою[1]. — «Сильна держава»

  Френсіс Фукуяма
  •  

Багата, як чотири Південні Кореї.[2]

  Сергій Губерначук

Примітки[ред.]